В лічені місяці моє життя круто змінилася. Я знав, що мої безтурботні деньки назавжди позаду. Але я не шкодував. Мене звуть Дезмонд Майлс, і я - Асасин.
― Дезмонд, розмірковуючи про минуле в Чорній Кімнаті
”
Дезмонд Майлс
Інформація
Батьківщина:
Сполучені Штати Америки, «Ферма» (Блек-Хіллс, Південна Дакота)
Дезмонд Майлз (1987 - 2012) був членом Асасинів і нащадком численних люей, які присягнули на вірність Асасинам, включаючи таких осіб, як Аквілус, Альтайр ібн Ла-Ахад, Еціо Аудиторе, Едвард Кенвей і Радунхагейду. Він також був сином НаставникаВільяма Майлза і несвідомим батьком Елайджа, молодого Мудреця.
У віці 16 років Дезмонд втомився переховуватися і прагнув здійснити свої мрії. Використовуючи мінімальну підготовку асасина, яку він отримав від батька, Дезмонд втік з табору асасинів, в якому він виріс, і зміг перебратися з Південної Дакоти до Нью-Йорка, де влаштувався барменом у нічному клубі " Непогода".
У вересні 2012 року Дезмонда було викрадено та ув'язнено організацією ТамплієрівАбстерго Індастріз і поміщено в машину під назвою "Анімус" у їхньому римському офісі, де він мав пережити генетичні спогади свого пращура, Альтаїра ібн Ла-Ахада. Метою Абстерго було роздобути карту, на якій детально позначено багато "Частинок Едему", розкиданих по всій Землі, що Дезмонду з великими труднощами вдалося зробити. Після цього йому вдалося втекти від Абстерго за допомогою Люсі Стіллман, ассасина під прикриттям, і приєднатися до осередку ассасинів в Італії, який складався з неї самої, Шона Гастінгса і Ребекки Крейн. Використовуючи оновлений Анімус конструкції Ребекки, Дезмонд пережив спогади Еціо Аудиторе, щоб удосконалити свої нові навички.
Зрештою, завдяки знанням, отриманим зі спогадів Еціо, Дезмонд і його колеги-ассасини дізналися, де знаходиться Яблуко Едему Еціо, яке знаходилося у сховищі під Колізеєм. Незважаючи на успіх в отриманні артефакту, тіло Дезмонда захопила Юнона, представник Першої Цивілізації, і змусила його зарізати Люсі після того, як Юнона викрила її у зраді. Внаслідок шоку Дезмонд впав у кому, і його помістили в Чорну кімнату, безпечний режим Анімуса, щоб стабілізувати його стан. За допомогою віртуальної конструкції Клея Качмарека, "Об'єкта 16" проекту "Анімус" Абстерго, Дезмонд зміг прийти до тями і знову опинився в штаті Нью-Йорк, цього разу разом з Ребеккою, Шоном і своїм батьком Вільямом.
Перебуваючи у Великому Храмі, Дезмонд пережив спогади Хейтема Кенвея і Радунхагейду, щоб знайти ключ до святилища, в якому міститься пристрій, необхідний для запобігання руйнівного сонячного спалаху. Він також здійснював польові місії з пошуку джерел енергії для Храму, вступаючи в конфлікт з Деніелом Кроссом. Після того, як його батька схопили, Дезмонд врятував його з Абстерго і вбив Кросса та Уоррена Відіка.
Знайшовши ключ, Дезмонд відкрив святилище, але виявив, що його ввели в оману. Стало відомо, що пристрій врятує світ, але також звільнить Юнону, яка була ув'язнена через свою ненависть до людства; використання пристрою також забере життя Десмонда. Незважаючи на це, Дезмонд вирішив пожертвувати собою заради виживання людства, висловлюючи при цьому віру в те, що його побратими-асасини знайдуть спосіб зупинити нову загрозу.
Ви уявляєте, як це бути в полоні, знаючи, що десь є величезний світ, який ти ніколи не побачиш?
― Дезмонд розповідає Люсі про своє дитинство.
”
Дезмонд народився у схованці ассасинів неподалік від Блек Хіллз, на захід від Рапід Сіті, у США. Відома під назвою "Ферма", це була таємна схованка з населенням близько тридцяти осіб, які вели кочовий спосіб життя.[1]
"Будинок. Я тут народився. Ферма. Так. Її називали фермою. Мої батьки, і ще десятка дві десятки пар, діти. Це була таємна громада. Будиночки високо серед пагорбів. Так... Чисте небо. Вітер, дим, запах солярки. Генератори працювали постійно. Я згадав. Ми жили просто, як кочівники. Далеко від цивілізації. Готові в будь-який момент зірватися з місця. Якби нас виявили. ВОНИ. Ферма, так. Хоча, звичайно, це була не зовсім ферма. Ми вирощували овочі. худобу, здається, не тримали. Начебто було кілька собак. Асасини. яЯ був народжений асасином, я не вибирав. Це було... як династія. "Ти Асасин" - сказали мені. Але що це означало? Я чув це з раннього дитинства. Вони повторювали це знову і знову. "Ти 'Асасин'". "Ти 'Асасин'". "І наше кредо..." "Ніщо не істинно." Що це означає? Що світобудова безцільна? "Все дозволено." Все дозволено? "Вони вистежують нас і не заспокояться, поки не знищать нас усіх. "Так. Я вірив в це, але не розумів сенсу. В цьому і проблема, коли твій шлях визначений народженням. Віра, але не усвідомлення. Всі були дуже серйозні - і налякані. Ці розмови про асасинів, тамплієрів і кінець світу... "Прийми Кредо, Дезмонд. В ньому твоя сила." У кожної людини є межа. Я не пам'ятаю, як зневірився. Як мені стало все одно. Як же нерозумно це все звучало. При слові "тамплієр" я ледве стримував сміх. А ще ці асасини. "Стародавня війна", говорили вони. Протистояння. А мені було по фіг. Пацану до фені казки про війну - буває ж таке! Напевно, я був... самотній. Один в натовпі. Якби я сказав їм це, вони б, напевно, послухали. Якби я міг повернутися і сказати... Якби..."
"Ранковий дзвін. Як же я його ненавидів. П'ять днів на тиждень. Ми вставали ще до світанку і перших птахів." Дезмонд, вставай. Жвавіше! Не спи! "Обов'язкові вправи. Купання в струмку. Потім сніданок - вівсянка і яблучний сік. Яка гидота. Напевно, до десяти років я пройшов мільйон миль. Але це було здорово, мені подобалося. Тиша, чисте повітря, принадна темрява лісу... шурхіт землі під чоботами. "А звідси вже видно Рапід-Сіті?" "Ні, це набагато далі на схід." Що це була за війна? За що ми билися? Про це мені розповідали дуже мало. Все це було немов оповите таємницею. Вони говорили - це для мого ж блага. І ми продовжували переховуватися в чорних пагорбах. Якби хто дізнався, хто ми і чим займаємося, прийшла б біда. "вони всюди, Дезмонд. Вони проникли скрізь. Політика, оборона, фінанси, технології, агрономія. Поки люди сплять і бачать сни, Абстерго створює кошмари. Абстерго. Перший раз я прочитав це на бульбашці ібупрофену. Коли я запитав маму, що це, вона розсміялася. Сказала - вони скрізь. "Ми самі вибираємо свої битви. І вибір був великий." Вона розповіла, що середня американська сім'я використовує близько тридцяти продуктів Абстерго. Люди вже не можуть обходитися без них; це фактично стало залежністю. Ось він, ворог. Абстерго. Всесвітня змова. Вони всюди. Уряд, корпорації, освіту. Мама з татом старалися, щоб це звучало лякаюче - але я не злякався. У ворога мало бути лице - а я бачив лише бульбашка таблеток. А ось тренування були страшнішими. Пот, сльози, кров, розбиті губи. "Зосередься, Дезмонд!" Яким ще випробуванням мене піддадуть? "Сила, швидкість, спритність. Не халтурити." Я нічого не розумів! Який у всьому цьому був сенс? Роками мені втовкмачували, що гряде якась катастрофа. Я не знав, чого чекати. "Одного разу ти все зрозумієш, Дезмонд. Ти все дізнаєшся. Твої тривога і очікування принесуть плоди. Обіцяю." Якби вони були більш відкриті зі мною... Показували мені світ, пояснювали, що до чого. Я б побачив сенс... "
Втеча від батьків[]
Дезмонд тренувався разом з іншими дітьми ферми під наглядом Вільяма Майлза, свого батька, тренування виявилися надзвичайно напруженими, що часто лякало його. Його також навчали завжди остерігатися ворогів, хоча з віком Дезмонду набридли історії про війну асасинів і тамплієрів, і в результаті він недооцінив вплив Абстерго на світ. Зрештою, дійшовши висновку, що його батьки не більше ніж конспірологи, він вирішив покинути табір.[1]
"Я хотів зав'язати. Жити своїм життям. Так, як хочу я. Шістнадцять років. Куди йти? Незрозуміло. Абикуди. Геть. Такий був план. Чи не занадто ясний. Вони не зрозуміли, що я зробив, бо я цього не знав і сам. Я просто встав і пішов. Мою відсутність помітили. Вони закричали. Я побіг. "Дезмонд! Дезмонд! "Я біг і біг, не зупиняючись. Тренування стали в нагоді. Господи, як же в ту ніч було темно. А ліс... нескінченний. Я остерігався доріг." Дезмонд, де ти? "Мене кликала мама, благала залишитися. Але я не залишився. я втік вниз по пагорбах, поки не вибіг до струмка. По ньому я вийшов до річки, а звідти до старої дороги. я крокував багато годин поспіль під літнім сонцем, поки не настав вечір. Коли стемніло, я вийшов на галявину. Заснув прямо там під відкритим небом. Всю ніч спав як убитий. Я йшов пішки - боявся їхати автостопом. Що я робив? Проблукавши день - наче тиждень пролетів. Безкрайнє море безплідною землі. Вперше бачив таке мертве місце. "Я помру, так? Я помру тут." "Нарешті зустрів класних дівчат з Іллінойсу. День їхали до Омахи. І ще день до Чікаго. А потім хтось мені сказав..." Якщо у тебе немає нічого - дуй в Нью-Йорк. Там нікому немає діла, хто ти, звідки ти і навіщо приїхав. А якщо витягнеш щасливий квиток - розбагатієш. "Туди я і поїхав. Нью-Йорк Сіті. Туди, де хмарочоси і підземка; де бруд і безумство натовпів."
Життя у Нью-Йорку[]
Дезмонд випиває з власником "Непогоди"
На свій шістнадцятий день народження Дезмонд втік з Ферми. Його тренування виявилися корисними, оскільки він зміг обігнати і уникнути ассасинів, які переслідували його. Після цього Дезмонд мандрував "пусткою" і деякий час подорожував автостопом, поки врешті-решт не зустрів людину, яка порадила йому їхати до Нью-Йорка, спонукаючи його виїхати до мегаполісу і розчинитися в натовпі[1]. 2005 року Дезмонд також зустрів жінку, з якою, не знаючи того, зачав дитину[2].
Зрештою Дезмонд влаштувався барменом у "Непогоду", скоріш за все, завдяки своїй зовнішності. Під час роботи там його фірмовим напоєм був коктейль Ширлі Темпл з джином[[1]. Бажаючи уникнути ассасинів, Дезмонд ніколи не використовував своє справжнє ім'я і намагався купувати товари тільки за готівку[3]. Згодом він намагався почати нове життя, але іноді починав сумувати за сім'єю і старими друзями[1].
"З заходом - на роботу. На електричці з Брукліна в місто. Пересадка на площі Вашингтона - і в трикутник. Я виходив на поверхню немов зомбі - з напівтемряви підземки на сліпуче світло. Мені завжди так подобалося ходити пішки від станції до бару. Але це почуття було недовгим. Іноді місто було справжнім вампіром. Він крав найсвітліші спогади. Вони зникали безслідно, а в пам'яті залишалося лише погане. Я був барменом в "негоду". Просто прийшов туди, і мені відразу вручили шейкер. Напевно, я просто дуже сподобався власнику своєї суперською посмішкою. "Чуєш! Що ти там за коктейль вигадав?" Я сміявся над своїм минулим, над своєю сім'єю. Жартував про все, навіть про кінець світу. "Той, що в минулий раз." "Ширлі-Тамплієр?" "Ширлі-Тамплієр? А що там?" "Як завжди, ну і ще джин." "Супер. Чотири таких!" Їх усіх об'єднувала мрія. І щовечора її втілювали в життя. Не знаю, як у них виходило. Тут на посмішку витрачалося не менше грошей, ніж на житло. Чим більше я нудьгував за своєю родиною, тим сильніше ненавидів себе за це. Я хотів нову сім'ю. Почати з нуля. "Дез! Підеш з нами на афтерпаті?" "Ні. Я втомився." Світло. Танці. Музика. Скажений ритм - сто двадцять чотири удари на хвилину. Удвічі частіше серцебиття. "Так звідки ти приїхав?" "Його виховувала якась секта або на зразок того. Дикий Захід!" "Моїх предків було кинуто у змови. Прикинь, ми в лісі жили!" "Серйозно?" Які вони були красиві, всі ці дівчата в коротеньких спідницях, які стріляли очицями. У цих вогнях все було красиво. "Пішли танцювати!" Я був іншою людиною. Я заново народився. І хотів все забути. "Давай!" Забудь, Дезмонд. Просто забудь. Забий."
Викрадення тамплієрами[]
“
Я не Асасин... вже ні.
― Дезмонд Уоррену Відіку.
”
Абстерго врешті-решт знайшли Дезмонда, після того, як відстежили його за відбитком пальця, який був необхідний для отримання мотоциклетних прав.[3].
Агенти Абстерго викрадають Дезмонда.
1 вересня 2012 року Дезмонд був викрадений агентами "Абстерго" за наказом магістра тамплієрів Деніела Кросса[4]. Наступного дня, після пробудження на об'єкті "Абстерго" в Італії, його утримували в полоні для використання в якості піддослідного в "Анімусі" - пристрої, який міг зчитувати спогади предків людей через "генетичну пам'ять", що передається через ДНК їхніх нащадків[3].
Спочатку Уоррен Відік спробував витягнути потрібну йому інформацію з мозку Десмонда, який був без свідомості, але зазнав невдачі. Коли Дезмонд прийшов до тями, він гнівно заявив, що він не більше ніж бармен, але Уоррен виявив, що Абстерго відомо про його минуле як ассасина, що змусило Дезмонда нарешті зізнатися у своєму минулому житті.[3]
Уоррен і його асистентка Люсі Стіллман сказали Дезмонду, що вони намагаються отримати доступ до певної пам'яті його предка, але підсвідомість Дезмонда чинить опір їхнім зусиллям. Уоррен попередив Дезмонда, що якщо він відмовиться співпрацювати з ними, вони введуть його в кому, продовжать свою роботу і залишать його помирати, коли закінчать. Не маючи особливого вибору, Дезмонд погодився допомогти їм, і вони тимчасово стали партнерами.[3]
З цього моменту Дезмонд почав досліджувати генетичні спогади Альтаїра Ібн Ла-Ахада - сирійця, який був членом Ордену Асасинів у часи Високого Середньовіччя. Кілька днів Дезмонд робив це під пильним наглядом тамплієрів, але вночі йому анонімно передавали код, який дозволяв відчиняти двері до наданої йому спальні, що давало йому можливість дослідити лабораторію, в якій його утримували. Скориставшись такою можливістю, Дезмонд отримав доступ до комп'ютера Анімуса, а після того, як він вкрав ручку доступу Уоррена, отримав доступ і до персонального комп'ютера Уоррена.[3]
Читаючи приватні електронні листи, Дезмонд дізнався багато нового про Абстерго, а також про піддослідного Анімуса, що був до нього, Об'єкта 16, який страждав від "Ефекту просочування", важкого симптому, викликаного тривалим впливом Анімуса. Зрештою, за підказкою Люсі, Асасини спробували звільнити його, причому постріли під час їхнього нападу можна було почути через переговорний пристрій.[3]
Уоррен та Люсі досліджують генетичну пам'ять Дезмонда.
Після невдалої спроби порятунку Уоррен похвалився, що ці асасини були останніми з групи, з якої втік Дезмонд, і що їхня схованка в степу була зруйнована раніше. Однак, коли Уоррен пішов, Люсі запевнила Дезмонда, що табір виявився безлюдним і що його батьки "напевно втекли". Під час цієї розмови Люсі розкрила, що вона є членом Асасинів під прикриттям.[3]
Згодом Дезмонд виконав завдання Уоррена і виявив місцезнаходження численних Частинок Едему. Після цього троє керівників "Абстерго Індастріз" наказали стратити Дезмонда, але його життя було врятовано завдяки втручанню Люсі, яка попросила їх залишити Дезмонда живим, щоб у разі потреби отримати доступ до його спогадів.[3]
Після того, як керівники пішли, Дезмонд зрозумів, що може використовувати "Орлиний зір" - здібність, яку він отримав завдяки Ефекту Просочення, і яку він розділив з Алтайром. Вперше використавши її, він побачив чітке тлумачення справжньої відданості Уоррена і Люсі, а також незліченну кількість надряпаних послань і головоломок на стінах і підлозі головної лабораторії та його власної кімнати.[3]
Втеча до схованки[]
Дезмонд і Люсі пробираються через комплекс "Абстерго"
Після того, як Десмонд провів деякий час на самоті в лабораторії, раптово повернулася Люсі, вся в крові, і вимагала, щоб Десмонд увійшов в Анімус до того, як Абстерго дізнається про те, що вона зробила. Дезмонд, трохи розгублений, погодився на її прохання і зумів синхронізувати себе з найближчим генетичним варіантом Об'єкту 16, який був записаний в ядрі пам'яті Анімуса. Всередині Анімуса Дезмонд пережив народження ще одного свого предка, Еціо Аудиторе да Фіренце, перш ніж його раптово витягли, щоб вони обидва могли втекти.[5]
Пару швидко помітила охорона "Абстерго", але Люсі встигла зреагувати достатньо швидко, щоб зачинити двері і не дати охоронцям дістатися до них. На жаль, вони були змушені вступити в сутичку ще з двома охоронцями, з якими Люсі швидко впоралася, що дуже здивувало Дезмонда і дозволило їм продовжити свій шлях непоміченими. Незабаром вони увійшли в ліфт, який спустився у велику відкриту кімнату, заповнену офісними блоками, де знаходилася велика кількість Анімі.[5]
Коли Дезмонд пішов за Люсі лабіринтами між блоками, щоб уникнути патрулів охоронців, вони врешті-решт дісталися до кінця кімнати. Люсі спробувала ввести код у замкнені двері іншого ліфта, але він був відкинутий, що змусило Десмонда інстинктивно звернутися до свого нещодавно здобутого "Орлиного зору". Побачивши необхідні для коду кнопки, Десмонд успішно відчинив двері з третьої спроби. Однак, як тільки вони обидва дісталися автостоянки під будівлею, їх зупинили ще більше охоронців Абстерго, але вони змогли перемогти їх і втекти.[5]
Ребекка представляє Дезмонду Анімус 2.0
Прибувши до одного з укриттів асасинів, Дезмонд познайомився з двома іншими асасинами - Шоном Гастінгсом і Ребеккою Крейн, які раніше працювали з Люсі. Люсі сказала Дезмонду, що вони хочуть, аби він пройшов навчання на асасина, чого можна досягти за лічені дні завдяки Ефекту Просочування. Для цього йому потрібно було вчитися через предка, з яким він збігся з Об'єктом 16, Еціо Аудиторе, і Дезмонд погодився допомогти майже відразу, що здивувало Люсі. Після цього його швидко підключили до Анімуса 2.0, де він почав переживати спогади Еціо.[5]
Після вивчення навичок ассасина за життя Еціо і Анімуса, Дезмонда витягли з машини, частково для того, щоб перевірити, як він зберігає вивчені техніки, але також і для того, щоб запобігти психічній деградації, якої зазнав Піддослідний 16, перебуваючи в Анімусі протягом тривалого періоду часу.[5]
Дезмонд переживає Ефект Просачування
Доручивши йому запустити протоколи безпеки навколо схованки, Люсі залишила Дезмонду придумати, як дістатися до них за допомогою свого орлиного зору і новознайдених навичок паркуру. Однак, як тільки він почав, у нього почалися яскраві галюцинації епохи Третього Хрествого походу Спочатку видіння були короткими і не викликали занепокоєння, але після виконання завдання Дезмонд став недієздатним, оскільки видіння ставали все більш реальними.[5]
Ефект просачування переніс Десмонда до середньовічної Акри, і він знову слідував за спогадами Альтаїра, але цього разу без використання Анімуса. Через видіння він дізнався, що Альтаїр і Марія Торпе зачали хлопчика, Сефа, який мав стати прямим предком Десмонда після Альтаїра.[5]
Наступного дня Дезмонд прийшов до тями після пережитого і повернувся до Анімуса, хоча й забув розповісти про те, що сталося, своїм товаришам по команді Асасинів. Звідти він продовжував спостерігати за генетичними спогадами Еціо Аудиторе, незважаючи на те, що свого часу був викинутий "� народження = 13 березня 1987 року
"Ферма", Блек-Гіллз, Південн".[5]
Зрештою, команда дізналася, що заклятий ворог Еціо, Родріго Борджіа, став Папою Римським Олександром VI у 1492 році, щоб отримати доступ до іншої частинки Едему, Папського посоху, і до Сховища під Ватиканом. Коли Еціо увійшов до цього сховища, він зіткнувся з голограмою "богині", яка назвала себе Мінервою.[5]
Мінерва попередила асасинів про кінець світу, розповівши історію війни між "тими, хто прийшов раніше" та їхніми підданими-людьми. Асасини були шоковані, коли Мінерва звернулася до Дезмонда на ім'я, збивши з пантелику навіть Еціо, і виявила, що насправді говорила з Дезмондом через Еціо. За мить після цього Дезмонда швидко витягли з Анімуса, і, побачивши, як троє поспішають зібрати свої речі, він зрозумів, що тамплієри знайшли їхнє сховище.[5]
Уоррен Відік зустрічається з Люсі та Десмондом у схованці
Коли він виліз з Анімуса, Люсі кинула Десмонду прихований клинок з емблемою Ассасина, і попросила його про допомогу в прикритті їхньої втечі. Пробравшись на склад, вони зіткнулися з Відіком і кількома охоронцями Абстерго, які мали намір повернути Десмонда.[5]
Разом вони вбили всіх тамплієрів, що напали на них, а Дезмонд - тепер повністю синхронізований з Еціо і володіючи всіма його здібностями - майстерно використовував свій Прихований Клинок, щоб самому вбити багатьох охоронців. Після того, як його оточення було розбите, Уоррен залишився сам на сам з Дезмондом, хоча той вирішив відступити, перед тим пообіцявши, що їхня перемога була лише тимчасовою.[5]
Потім четверо Асасинів втекли на північ, а Дезмонда підключили до Анімуса всередині фургона, щоб він міг продовжувати шукати в його спогадах що-небудь корисне. Тим часом інші Асасини почали обговорювати природу Мінерви та її промову.[5]
Переховування в Монтеріджоні[]
“
" А що, якщо я не зможу зупинити видіння? Як скоро я почну малювати символи на стінах?"
― -Дезмонд до Люсі про ефект просачування.
”
Дезмонд виконує Стрибок Віри
Після нападу Абстерго на їхню складську базу, асасини переїхали до Монтеріджоні, одного з останніх притулків асасинів в Італії. Оскільки тамплієри активно шукали їх і аналізували навколишнє середовище за допомогою веж стільникового зв'язку, група асасинів була змушена встановити своє обладнання під землею, у святилищі, розташованому під віллою Аудиторе.[6]
Під час обшуку території Вілли Аудитора в пошуках шляху до Святилища, Дезмонд - через Ефект Просачування - побачив видіння Еціо з минулого, який привів його до високого вузького виступу, з якого він негайно зістрибнув. Дезмонд негайно наслідував його приклад, в результаті чого він здійснив свій перший в житті "Стрибок віри" в купу сіна. Потім Дезмонд і Люсі попрямували до святилиша через тунель, який використовували Еціо і жителі Монтеріджоні під час втечі після нападу Борджіа на місто в січні 1500 р.[6]
Коли вони вдвох проходили через тунелі, Дезмонд бачив більше видінь, які турбували його і змушували замислитися, чи не почне він з часом "малювати символи на стінах". Тоді Люсі насварила його, сказавши, щоб він не жартував про свій стан, і нагадала, що Об'єкт 16 мертвий, і що йому потрібно зосередитися.[6]
Сполучені Штати Америки, «Ферма» (Блек-Хіллс, Південна Дакота)
